Навчальний рік у французьких школах починається без квітів, без лінійки і без святкового вбрання. Я сама не могла в це повірити, поки не побачила на власні очі. Діти приходять до школи у шортах і футболках (іноді подертих) і головне питання, яке їх турбує - хто буде їхніми однокласниками цього року.


У Франції існує правило - діти мають соціалізуватися. Для цього кожного року всіх "старих" дітей перемішують між собою, плюс приходять "новенькі". Тому 1 вересня у всіх дітей - сюрприз, їм дуже цікаво хто ж сидітиме з ними за сусідньою партою (тут парти на одну людину).

Друга причина цієї політики перемішування - уникати "улюбленців" у вчителів. Але тут ще й подвійна пересторога: у новосформованого класу завжди нова вчителька. І так кожного року. Єдина константа - це директор, хоча і він час від часу змінюється.

Тому 1 вересня батьки з дітьми приходять трохи завчасно і йдуть шукати своє прізвище в списку класів. Там їх вже чекає вчителька або вчитель (тут доволі багато чоловіків у системі освіти). Викладач в обов'язковому порядку знайомиться з батьками свого учня, цікавиться чи є якісь побажання, обговорює організаційні питання - чи дитина обідає в школі чи вдома, чи лишається на garderie (група продовженого дня) і чи має право йти сам додому.

Це і є, власне, наша "лінійка". Після знайомства батьки розходяться і школу закривають від загального доступу. Цього року з огляду на теракти обіцяють ще й посилені заходи безпеки у вигляді військових і поліцейських. Телефони, планшети та інші гаджети у школі заборонені.

школяріImage copyrightEVGENIYA RUDENKOImage caption1 вересня у Франції - без лінійки, але з батьками

Друге питання, яке мене здивувало після відсутності квітів, піджаків і пафосного настрою - я не побачила у школі жодної корупції. Ніхто за три роки навчання мого сина в державній школі не просив мене купити диван чи відремонтувати вікна. Єдине прохання, яке я і всі інші батьки отримувала у письмовій формі - супроводжувати дітей на похід в театр, кіно чи в парк вивчати життя тварин.

Ще в кінці року батькам видають список речей, які необхідно купити до початку навчання - це олівці, ручки, лінійки, фломастери… Одним словом, канцелярські товари. Зошити та книжки дітям видають безкоштовно. А враховуючи, що у Франції книжка і зошит - це зазвичай одне ціле, то всі ці книжки дають нові і підписані іменем і прізвищем вашої дитини. Більше того, якщо з якихось причин (наприклад, фінансових) дитина прийшла без ручки і олівців, то у класі є "місцеві" - держава надає певну кількість канцелярських товарів для тих, хто забув принести або не має можливості купити.

Діти у французьких школах перебувають в обов'язковому порядку з 8:30 до 16:30. У дітей 4 уроки на день, але тривалість кожного - півтори години. І це починаючи з підготовчого відділення, тобто з 6 років.

Особисто я не могла зрозуміти, як діти це витримують. На правах мами дитини, яка адаптується до проживання в іншій країні, я перебувала у класі впродовж першого тижня навчального року. Як тоді пояснювали вчителі, це важливо для того, щоб дитина, яка не говорить французькою, мала менший стрес і психологічний захист у вигляді мами у класі. Так от, в цьому класі діти справді вчилися безперервно півтори години. Так, вони не сиділи на місці, вставали взяти якийсь фломастер чи просто крутилися на стільці, але витримували.

школаImage copyrightEVGENIYA RUDENKOImage caption1 вересня батьки з дітьми приходять завчасно і йдуть шукати своє прізвище в списку класів

Перерва між першим і другим уроком триває 20 хвилин. За цей час діти мають можливість вивільнити зайву енергію - вони бігають, як шалені, по шкільному подвір'ю в той час, як вчителі лише дивляться, щоб не було сильних бійок і п'ють свою ранкову каву.

Після другого уроку - обідня перерва, яка триває дві години. Там вже діти "відриваються" на повну - грають у футбол і волейбол (спеціальним м'яким м'ячем), у схованки і так далі. Ті, хто віддає перевагу спокою, мають спеціальну кімнату з книгами і настільними іграми. Після обідньої перерви знову 20 хвилин перерви між третім і четвертим уроком, яка обов'язково проходить лише на свіжому повітрі.

Група продовженого дня абсолютно ідентична шкільним перервам - всі гуляють на шкільному подвір’ї. Враховуючи, що особливих домашніх завдань у початкових школах не дають, діти спокійно собі розважаються, а потім ідуть додому, де на них чекає сімейна вечеря.

До цього всього треба ще додати улюблене слово французів doucement (тихенько, спокійно), бо головне завдання батьків і вчителів у Франції - зробити так, щоб дитина не перевтомлювалась і хотіла ходити в школу.

джерело http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/09/160901_france_1september_hk?SThisFB